У період СРСР участь керівників та профільних спеціалістів у громадських організаціях часто мала формальний характер. Такі організації були покликані збирати нову інформацію та забезпечувати обмін досвідом всередині експертних груп.
У незалежній Україні у зв’язку із тим, що система стала більш відкритою, а управління більш гнучким, виникла потреба у появі спершу лоббістів, а згодом лоббістських громадських спілок. Основним завданням яких було захищати своїх учасників від надмірного контролю та перешкоджання діяльності, лобіювати інтереси учасників в отриманні нових державних бюджетів чи державних ресурсів. На цьому фоні розвинулись багато відомих персон, які на даний час займають лідерські місця у соціальній ієрархії. У сучасному світі громадських організацій є величезна кількість. Вони поділяються на персоніфіковані, сформовані під одного лідера та самоорганізовані, сформовані під виконання певного проекту або досягнення певної цілі. Але кожна громадська організація додає певну визначену цінність її учасникам. А от співмірність цінності організації та коштів, які вона збирає як внески, мають уже оцінювати учасники.
За кордоном профільні громадські організації – асоціації, не лише сприяють обміну досвідом між учасниками, але і виробленню певних правил конкурентного співіснування її учасників на території охоплення і експорту послуг чи товарів учасників за межі території. Будь-яка громадська організація ставить на меті розвиток своєї групи експертів чи фахівців, яких вона об’єднує. Такі громадські організації мають фінансуватись учасниками та створювати учасникам додаткові можливості для розвитку і прибутку.
Фінансування діяльності, як правило, здійснюється у двох найбільш поширених формах – членські внески або оплати за участь у подіях громадської організації. На превеликий жаль такі форми завжди спонукають до залежності від учасників та їх фінансування, а отже організація в обличчі засновників пробує «подобатись» своїм учасникам і перетворюється у звичайний бізнес з надання інформаційно-розважальних послуг. При цьому така громадська організація втрачає динаміку розвитку і перетворюється з часом у просту фірму одного керівника, від якого залежить розвиток і діяльність організації. Однак, на початку розвитку такі організації працюють досить активно і надають своїм учасникам досить багато важливої і корисної інформації. Але потім поступово перетворюються за логікою дій на звичайні фірми з надання послуг. Частина відомих організацій займаються лобіюванням інтересів учасників і при такій формі учаснику зручно за невеликі кошти, порівняними з річною оплатою прибиральниці в офісі, найняти цілу громадську організацію задля лобіювання своїх інтересів та просування своїх продуктів та послуг для інших учасників та за межі громадської організації.
Всеукраїнська асоціація керівників бізнесу – єдина в Україні громадська організація, яка не залежить від членських внесків учасників і системно розвивається. Усі схожі світові організації побудовані на моделі створення не лише цінності своїм учасникам, але і формування системи ринку, яка б сприяла розвитку саме учасникам. Цю нішу і займає Всеукраїнська асоціація керівників бізнесу.
Для керівників важливим є доступ до корисної інформації, яка не поширюється через загальні джерела, отримувати доступ до грантових коштів на розвиток себе та своїх працівників та отримувати доступ до презентацій своїх інтересів серед потенційних клієнтів. Часто рекомендаційні презентації приносять більше прибутку, ніж прямі продажі власного відділу продажів чи аутсорсингу. Фінансова система таких асоціацій дозволяє функціонувати стабільно, створюючи щоразу нові пропозиції учасникам. У асоціації є лише вступний внесок, який одразу вкладається у прибутковий проект і приносить щороку гарантований стабільний дохід з мінімальними ризиками. Саме за кошти з цього доходу і розвивається асоціація при тому, що основна сума коштів залишається незмінною. Така система забезпечення асоціації фінансовими ресурсами дозволяє створювати якісні цінності для учасників у вигляді суттєвого дофінансування освітніх програм для учасників та їх працівників, можливості отримання грантів та просування інтересів учасників. Звісно, що на початку діяльності асоціації вступний внесок був досить умовним, а на даний час становить 10 тис грн і буде зростати відповідно до збільшення цінності організації.
Спільно з Аналітично-інформаційним центром стратегічного розвитку суспільства ми проводили дослідження більш як 5 тисяч власників бізнесу і співвідносили зростання їх бізнесів із участю в громадських організаціях. Як показало дослідження у компаній, в яких власники чи керівники не входять в жодну громадську організацію суттєво депресивніший погляд на ринок. Кількість клієнтів і доходів за останній період у них скоротились і перспектив у розвитку є мало, не вистачає ні фінансових, ні людських ресурсів, а також організаційні процеси знаходяться на низькому рівні ефективності.
Натомість, підприємства у яких власники і керівники є учасниками громадських асоціацій, показують стабільну динаміку зростання, впровадження нових товарів і послуг, розвитку персоналу та достатнього рівня ресурсів для розвитку. У цих компаніях більш чіткіше організована проектно-процесна структура діяльності і процеси частково автоматизовані, що додає ще маржинальності та прибутковості. Детальніше ознайомитись із дослідженням можна учасникам Асоціації. Висновок – бути чи не бути учасником громадських об’єднань вирішує кожен самостійно. Але глобалізація невпинно змусить фокусуватись на отриманні корисної інформації та розширенні своєї діяльності, буде вимагати побудови чітких систем взаємодії між експертами та домовленості про розвиток ринків. А таку взаємодію та систему покликані сформувати саме громадські об’єднання із сталими стратегіями та фокусованим розвитком.
Comments