Володимир Чупрін: «Будь-які робочі стосунки – це в першу чергу люди»

У тренера Володимира Чупріна незвичайна специфіка у роботі – психологія стосунків у бізнесі. Він психотерапевт, тренер, консультант “Простору ментального комфорту “АІМ”, викладач курсу “Психологія стосунків” в “Українській академії лідерства” та курсу “Емоційний інтелект” у “Львівській школі керівників бізнесу”, учасник Буковинського навчального проекту з групової психотерапії, слухач Українського Психотерапевтичного Університету, член Української спілки психотерапевтів. Що таке емоційний інтелект і до чого тут бізнес – у нашому інтерв’ю з Володимиром Чупріном.


Як у двох реченнях стисло описати те, чим Ви займаєтеся у житті?


Я викладаю читаю лекції з психології стосунків, емоційного інтелекту, психології емоцій, конфліктології. Також я психотерапевт, у тому числі працюю з компаніями. Проводжу спеціальні тренінги на тему психології для робочих колективів.


Як Ви дійшли до того професійного стану, в якому зараз перебуваєте: який рівень за рівнем долали, як обирали специфіку вашої нинішньої роботи?


Перше моє зацікавлення сферою психології і сферою стосунків почалося ще з дитинства: рано помер тато, з мамою були дуже складні стосунки, і я не розумів що не так. І мама хороша жінка, і я був хорошою дитиною-хорошим учнем у школі, але ми ніяк не розумілися, не чули одне одного, конфліктували. Згодом я навчався у Католицькому університеті на педагогічному, у нас були курси і психології, і психотерапії. Тоді я зрозумів, де я міг би знайти відповіді на питання, що мене тривожать. Потім мені пощастило потрапити на один професійний тренінг, після якого я пішов вчитися на психотерапевта і вчуся ще досі.


Чому Ви звернули увагу на тему стосунків у бізнесі? І взагалі, наскільки важливі стосунки в бізнесі?


Я викладав психологію студентам, на тему стереотипів, упереджень, які нам заважають. Слухачкою лекцій була одна дівчина, яка працювала у Львівській школі керівників бізнесу. Вона підійшла до мене і сказала: «Я працюю у бізнесі, з управлінцями, різними керівниками і бачу, що стереотипи та упередження є і там». Мене запросили прочитати лекцію про роль емоцій, про стереотипи, упередження, очікування. Прогнозовано, інформація виявилася дуже затребуваною. Виявилося, що багато хто бізнес-процеси і стосунки між людьми сприймає дуже лінійно, процесуально і навіть роботизовано. А насправді ж, будь-які робочі стосунки – це, насамперед, люди. Бо люди емоційні. І часто недооцінювання емоцій, переживань, почуттів, призводить до плачевних результатів: коли чекали на одне, а отримали зовсім інше. Часом я свої лекції з керівниками розпочинаю так: «Той факт, що ви зібрали дуже розумних людей, ще не означає, що це буде успішний колектив».


Ось найточніше визначення терміну «емоційний інтелект», який нам вдалося знайти: це вміння дати раду своїм і чужим емоціям: точно зрозуміти, оцінити і виразити їх. Тобто, цим скілом сьогодні повинні володіти ті, хто бажає досягнути успіху в бізнесі?


Я б сказав, у більш широкому розумінні, емоційний інтелект означає успіх у будь-якій соціальній сфері, у взаємодії з іншими людьми. Бізнес-сфера – це теж сфера стосунків, людина-людина, тому тут емоційний інтелект теж актуальний. І так, економічний форум у Давосі 2020 емоційний інтелект записав у топ-10 необхідних навичок не лише для керівників, а для всіх, хто хоче досягти успіху в бізнесі.

Раніше одна людина могла зробити відкриття, здобути Нобелівську премію. Та чимдалі більше ми розвиваємось, тим складніше одній людині бути знавцем у широкій сфері, бо кількість знань дуже збільшується, і ми просто мусимо співпрацювати та правильно комунікувати один з одним, щоб щось вийшло.


Тобто емоційний інтелект у сучасному світі вкрай важливий для управлінця.

Абсолютно вірно.


А чи є у Вас якісь загальні поради для власника бізнесу, генерального директора як самостійно розвивати емоційний інтелект у колективі?


Часто власники сприймають своїх працівників дуже механічно: ось робоче місце людини, має прийти і відпрацювати. І разом з тим абсолютно не беруть до уваги переживання-почуття людини на робочому місці. Якщо у власника, директора з тим проблеми, він не розуміє як до цього підійти і що не так, я не певен, що він може самостійно додати те, чого в нього немає. Я б швидше радив не робити це самостійно, а залучити тренера ззовні.

В нас на пострадянському просторі тема психології взагалі довго ігнорувалася. Вважалося, що про таке неприйнятно говорити на робочому місці, хіба в кабінеті психолога чи психотерапевта один на один, та й то ще донедавна це теж насторожено сприймалося суспільством. Насправді ж, розуміння емоційної сфери як складової робочого процесу – це базові речі. Як гігієна, як фінансова грамотність. Треба вивчити ази і застосовувати їх у роботі команді, інакше командної роботи може і не бути.


Австралійські дослідникивиявили залежність між емоційним інтелектом та задоволеністю життям: чим вищий у людини емоційний інтелект, тим більше вона задоволена власним життям. На вашу думку, як тренера-практика, це так?


Однозначно, так. Є дуже чіткий зв’язок. Я його викладаю учасникам моїх навчальних курсів. Це так званий зв’язок трьох П – потреба, почуття та поведінка. Всі вони йдуть послідовно. Щоб людина почувалася щасливою і задоволеною, починаємо з кінця: її поведінка має базуватися на почуттях, а ті у свою чергу сигналізувати про потребу. Як бачимо, у цьому зв’язку почуття є такою собі сполучною ланкою. Тому коли почуття випадають, часто трапляється, що поведінка людини абсолютно відірвана від потреб. І ми живемо життя, у якому поведінка не має спільного з нашими потребами і тоді це історія про нещастя, незадоволення.


Також є дослідження індійських дослідників, за результатами яких, чим вищий рівень емоційного інтелекту, тим більше і працівники задоволені своєю роботою.


Коли ця ж формула трьох “П” успішно застосована у бізнесі – це впливає на задоволеність працівників, ефективність і результативність. І як наслідок – прибутки компанії.

Я вам згадаю одне американське дослідження. Вчений із США (доктор Тревіс Бредбері) дослідив, що менеджер із високим емоційним інтелектом в рік заробляє в середньому на 15 тисяч доларів більше. (Dr. Travis Bradberry: Emotional Intelligence Statistic https://www.slideshare.net/Mudarwi/emotional-intelligence-ei-46014256 )

Тобто, людина краще взаємодіє з колегами, з замовниками, з постачальниками, партнерами і так далі.


Як явище емоційного вигорання пов`язане з емоційним інтелектом?


Напряму. Люди, які не звертають уваги на своє емоційне здоров’я, психологічну ситуацію в колективі, потім з великим здивуванням усвідомлюють, що перебувають у стані емоційного вигорання.


Тобто, ви попереджуєте емоційне вигорання у працівників?


Це залежить від моменту, коли я приходжу в компанію проводити тренінг. Наскільки це вчасно. Якщо проводити такі курси-тренінги профілактично, то й рівень емоційного вигорання в майбутньому у працівників буде менший.


Скільки треба семінарів-тренінгів для одного колективу?


Мій пілотний проект – це був інтенсив на три дні, з 9 ранку до 18 вечора. Але бачу, що для закріплення треба помалу і довше. Тому з’явилася ідея проводити піврічний курс з триденними модулями раз на місяць – аби ця практична навичка мала можливість закріпитися. Хоча це дуже залежить від компанії, підприємства: фаз, етапів та розуміння керівництва у такій потребі.


Як оцінюєте аудиторію у Львівській школі керівників бізнесу?


Співпрацюю з Львівською школою керівників бізнесу більше трьох років. Мені там затишно. Учасники школи дуже щирі. Часто наше навчання починається з їх щирого нерозуміння яким чином емоції і тема емоційного інтелекту пов’язана з бізнесом, для чого їм це слухати, яке з того практичне застосування. Я їм звертаю увагу, що те, що з нами відбувається, оця наша взаємодія, це і є емоційний інтелект. Це так як кожен керівник на своєму підприємстві намагається втілити якусь свою ідею, але її цінність знає лише керівник, а працівники ще не сприймають. І коли ми проходимо всі етапи нашого навчання, суперечок, протистоянь та непорозумінь, у нас залишається багато тепла і вдячності за довіру. І розуміння, як із зовсім різних людей зробити ефективну команду.


Розмовляла Ірина Юзик

542 перегляд0 коментар