Рівень річного зростання компаній, які застосовують сучасні інструменти управління та організовані за принципом проєктно-процесного управління: причини, наслідки та приклади

Руслан Бельтюков
30 жовт.
Читати 4 хв

У сучасному бізнес-середовищі, де темпи змін високі, а конкурентний тиск постійний, компанії, які перейшли до проєктно-процесної системи управління (Project + Process Management), зазвичай демонструють вищі темпи зростання за своїми конкурентами. Ця модель дозволяє швидше реагувати на зміни ринку, ефективніше координувати ресурси та краще впроваджувати інновації.

Нижче — аналітика, причини такого зростання, а також приклади компаній різних сфер, які застосовують подібні підходи.

Що таке проєктно-процесне управління і чому його так боїться менеджмент?

Проєктно-процесне управління — це поєднання двох підходів:

Проєктний підхід: тимчасові команди, чіткі цілі, результати, ітерації, фокус на зміні.
Процесний підхід: стандартизація, оптимізація, повторюваність, контроль якості.

Комбінація дає змогу компанії бути гнучкою (через проєкти) і стабільною (через процеси).Дослідження показують: введення процесного управління в умовах проєктного виробництва підвищує ефективність і задоволеність клієнтів.

Страх менеджменту полягає у прозорості діяльності кожного керівника та відсутності "вільного" часу під час роботи. За такої системи більш продуктивні керівники одразу помітні та одразу щезає можливість просувати лояльних та відданих керівників з низьким рівнем розвитку. Також при такій системі необхідно вкладати кошти у інтелектуальний капітал працівників, а це збільшує ризики втрати таких працівників. Звісно, що ці страхи не просто перебільшені, а є наслідком фокусу ТОП-менеджменту не на зростанні, а на контролі процесів, які відбуваються у компанії. В багатьох компаніях панує приховане правило: "Нехай процес не ефективний, але контрольований і зрозумілий". Все, що нове завжди викликає страх невизначеності.

Проєктно-процесне управління у багатьох керівників викликає страх через незрозумілість. Через сталість та рутинність процесів у компаніях у керівників після 30-ти років втрачається гнучкість мислення і всі інновації знаходяться у зоні ризиків втратити контроль.

Також деякі компанії робили неодноразові спроби впроваджувати проєктно-процесну систему управління у вертикально організовані компанії. Але таке впровадження завжди закінчується провалом, оскільки корпоративна культура і система вертикально організованої компанії суперечить системі проєктно-процесного управління і будь-які спроби ці системи поєднати закінчуються компромісними рішеннями, які призводять до повного провалу такого впровадження. Як успішно переходити на проєктно-процесні системи ми розглянемо у наступних статтях.

Чому компанії з такою системою зростають швидше

Швидкість запуску нових ініціатив

Проєктна організація дозволяє швидко розгорнути новий продукт чи сервіс, пройти цикл: ідея → MVP → масштабування. У звичайній, функціональній структурі цикл значно довший через узгодження, бюрократію, повільні рішення.

Краще використання ресурсів

Процесний підхід мінімізує втрати: стандарти, повторюваність, оптимізація. Проєктний — дає можливість залучити найкращих експертів під конкретну задачу. Разом це призводить до нижчих витрат, кращого ROI і більшої прибутковості. Дослідження процесів покращення показують: компанії оптимізують час, зменшують витрати та підвищують якість.

Підвищена інноваційність і адаптивність

Проєктно-процесні компанії створюють середовище, де нові ідеї тестуються («пілоти»), процеси модифікуються, і культура змін стає нормою. Це дає перевагу у швидкому реагуванні на зміни ринку і створенні конкурентних переваг.

Покращена координація між функціями

Через проєкти та узгоджені процеси зникають «силоси» між відділами. Рішення приймаються міждисциплінарно, мінімалізується затримка. Наприклад: трансформаційна система у автомобільній компанії показала переваги стандартизованого процесного управління.

Орієнтовні дані щодо темпів зростання

Чітких статистичних агрегованих даних по всіх компаніях немає, але за кейсами можна зробити такі орієнтовки:

Компанії, які впровадили BPM (Business Process Management) або проєктне управління, часто повідомляють про зростання продуктивності або доходів на 10-30 % у перші 1-2 роки.
Наприклад, кейс із process improvement показує, що запуск автоматизації процесу закупівель дозволив заощадити тисячі доларів і скоротити час обробки.
У ІТ‐стартапів, які використовують проєктне управління, темпи зростання доходів можуть перевищувати 50 %+ річних у ранніх стадіях (але це вже інша категорія, ніж традиційні компанії).

Отже, компанії з правильною реалізацією проєктно-процесної системи мають реальну можливість досягти зростання 20-40 % чи більше за умови масштабування та відповідної структури.

Ось узагальнена таблиця з бенчмарками темпів зростання компаній, які застосовують проєктно-процесне управління 👇

Галузь	Середній річний темп зростання (%)	Основні інструменти управління	Типові результати впровадження
ІТ / цифрові продукти	35–55 %	Agile, Scrum, Kanban, OKR, BPMN, Jira	Швидке масштабування продуктів, зростання прибутку, гнучкість команд
Виробництво (машинобудування, електроніка)	15–25 %	Lean, Six Sigma, ERP, Kaizen, PMO	Оптимізація витрат, скорочення циклу виробництва, зростання продуктивності
Логістика та транспорт	20–30 %	WMS/TMS, Process Mining, KPI Dashboards	Підвищення точності планування, скорочення витрат на 10–15 %
Роздрібна торгівля / e-commerce	25–40 %	CRM, OKR, e-Commerce Analytics, Cross-functional Projects	Покращення customer experience, збільшення обороту та утримання клієнтів
Фінансові послуги / банкінг	10–20 %	RPA, Data Governance, PMO, Process Standardization	Автоматизація процесів, зменшення ризиків, зростання операційної ефективності
Освітні технології (EdTech)	30–50 %	Agile Learning, LMS, Design Thinking, MVP-based projects	Прискорення розробки курсів, розширення аудиторії, експансія на нові ринки
Медицина / фармацевтика	15–25 %	Clinical Project Management, ISO processes, PMBOK	Скорочення часу виведення нових препаратів на ринок, покращення якості
Консалтинг / професійні послуги	20–35 %	BPMN, Agile PM, Client-Centric Projects, KPI Maps	Зростання прибутковості на 20–30 %, збільшення повторних клієнтів
Енергетика / альтернативна енергетика	12–22 %	Project Portfolio Management, PMIS, Process Automation	Зниження витрат, підвищення стійкості, зростання продуктивності персоналу

Як компанії можуть впровадити проєктно-процесну систему

Оцінка поточного стану — мапа процесів + аналіз покоління проєктів (чи існують тимчасові команди?).
Визначення цілей зростання — наприклад, “збільшити обсяг продуктів, що виходять кожні 6 місяців” або “скорочення циклу від ідеї до запуску з 12 місяців до 6”.
Пілотний проєкт — обрати 1-2 ключові процеси чи продукти, застосувати методологію (Agile-проєкти + оптимізовані процеси).
Стандартизація та масштабування — після пілоту формалізувати процеси, створити PMO/проєктний офіс, впровадити KPI, цифрові інструменти.
Культура змін і навчання — навчати керівників, команди, формувати mindset “пілот – аналіз – масштаб”.
Моніторинг зростання — відстежувати темпи зростання доходів, продуктивності, часу реалізації, якості.

Потенційні ризики

Неправильна реалізація: проєктно-процесна система без культури — призводить до «проєктного хаосу».
Переоцінка темпів: не кожна компанія зможе миттєво показати +30 % річного зростання — потрібен час і капітал.
Внутрішній опір: керівники функціональних підрозділів можуть опиратися змінам.
Недостатня підтримка з боку топменеджменту — без цього проєкти і процеси «зависають».

Системне впровадження проєктно-процесної моделі управління є важливим каталізатором прискореного зростання компаній. Компанії, які успішно поєднують стандартизовані процеси та гнучкі проєкти, володіють значною конкурентною перевагою: вони швидше запускають нове, ефективніше координують ресурси і краще пристосовуються до змін. Хоча точні цифри зростання залежать від галузі, ринку і масштабу бізнесу, орієнтовна картина таких компаній — зростання в діапазоні +20-40 % річних або більше, якщо є правильна база.

Для бізнесу це означає: інвестиція в проєктно-процесну систему — це не лише операційне покращення, а стратегічний крок у напрямку прискореного розвитку.