Керівники як управлінці нової парадигми: кожна людина керує капіталом, а бізнес наймає не людей, а їхній час та компетенції

У традиційній логіці бізнесу існує чіткий поділ: є керівники і є працівники. Перші управляють, другі виконують. Ця модель була нормальною для промислової епохи, де переважав фізичний труд, стандарти і конвеєр.

Але сьогодні ми живемо в економіці капіталів — інтелектуального, фінансового, соціального, репутаційного, психологічного.І в цьому світі кожна людина за фактом уже є управлінцем — мінімум чотирьох капіталів:

1. власного фінансового капіталу

2. власного матеріального капіталу

3. власного соціального капіталу

4. власного психологічного / енергетичного капіталу

Це означає, що управління — це не статус. Управління — це універсальна функція кожної людини.

Людина не просто приходить на роботу. Людина інвестує свій час, знання, увагу та навички в обмін на фінансовий капітал.

Роботодавці не платять за людину. Вони платять за доступ до її часу та компетенцій.

Тому справедливіше сказати: ефективні та сучасні компанії не наймають людей. Компанії наймають додатковий час і додаткову компетентність, яку не можуть згенерувати всередині процесу або цього компаніям бракує.

Ресурс — це те, що витрачається. Капітал — це те, що може зростати.

Керівники старої моделі мислять:

• час людини = витрата бюджету

• людина = елемент структури

Керівники нової моделі мислять:

• час людини = інвестиційна можливість

• людина = носій капіталу, який можна множити

Традиційні керівники помилково думають, що управління — це повноваження, посада і рівень ієрархії.

Насправді:

• студент управляє своїм навчальним капіталом і може його ефективно примножувати.

• фрілансер управляє своїм часовим та компетентнісним капіталом

• спеціаліст управляє своїми пріоритетами і власною спроможністю

• керівник в компанії чи власному бізнесі управляє капіталами інших людей

Відмінність не в тому, «хто управляє».Відмінність лише у масштабі об’єкта управління.

Керівник — це людина, яка здатна не тільки управляти своїм капіталом, але й допомагати іншим збільшувати їх капітал у контексті бізнесу.

У такій парадигмі керівник не контролер, не наглядач і не адміністратор.Керівник — прискорювач капіталу.

І цей підхід формує абсолютно іншу управлінську культуру.

У майбутньому успішні компанії будуть будувати не штатні структури, а екосистеми капіталів, де:

• кожен розуміє свою вартість

• кожен розуміє, що відбувається з його розвитком

• кожен зростає, бо бізнес зацікавлений у зростанні його капіталу

І у цій моделі HR перестане бути HR, а стане HCD — Human Capital Development.

Світ змінюється від управління людьми до управління капіталами, які люди несуть із собою. І справжні керівники — це ті, які розуміють, що кожен працівник уже є керівником у своєму світі — просто на іншому рівні масштабу.

Тому нові керівники не управляють людьми.Нові керівники розвивають капітали людей, щоб разом створити нову вартість.

Це і є базова логіка управління майбутнього.