Перспективи розвитку бізнесу в Україні у час війни: стратегічні пріоритети для СЕО
- Руслан Бельтюков
- 21 жовт.
- Читати 3 хв
Війна створила для українського бізнесу безпрецедентні виклики, але водночас — і нові можливості. Зруйновані ланцюги постачання, релокація підприємств, зміни споживчої поведінки та нестача кваліфікованих кадрів змусили компанії переглянути традиційні моделі управління та шукати нові шляхи до стійкості.Попри всі труднощі, Україна демонструє феноменальну адаптивність приватного сектору: навіть у 2024 році понад 70 % компаній продовжували працювати, а 15 % — нарощували обсяги виробництва. У цих умовах головним завданням керівників (СЕО) стає не виживання, а стратегічне переосмислення бізнесу, орієнтоване на довгострокову стійкість, технологічну модернізацію та соціальну відповідальність.
Новий контекст функціонування бізнесу в умовах війни
Війна радикально змінила структуру української економіки:
Зміна географії бізнесу. Близько 40 % підприємств були релоковані або працюють у нових регіонах.
Енергетичні ризики. Дефіцит енергоресурсів стимулює перехід до відновлюваної енергетики та автономних систем живлення.
Зміна логістики. Обмежений доступ до портів і зруйнована інфраструктура підштовхують до розвитку внутрішніх і європейських ланцюгів постачання.
Кадрові проблеми. Мобілізація, еміграція та вигорання персоналу створюють дефіцит людського капіталу.
Усе це формує нову економічну реальність, у якій успіх компанії визначається не масштабом, а гнучкістю, інноваційністю та швидкістю ухвалення рішень.
Особливо необхідно зупинитись на принципах гнучкості в ухваленні управлінських рішень. У переважній більшості СЕО компаній - це люди з уже усталеним мисленням та сформованою поведінкою. Сформованість мислення та поведінки є дуже ефективними в части стабільності або зростання ринків. В умовах нестабільності таке мислення зупиняє розвиток бізнесу та формує уявну внутрішню стабільність структур бізнесу в той час, коли ринок вимагає постійних транформацій та гнучкості.
Вертикальні компанії з великим бюрократичним апаратом та функціональним розподілом ролей всередині компаній значно зменшують продуктивність бізнесу через інерцію у прийнятті рішень. В часи стабільності реалізація ключових рішень СЕО могла тривати не менше пів року. В часи ж швидкозмінної економіки та посилення конкуренції для виживання базнесу необхідно приймати рішення, які реалізовуються у значно коротший період часу.
Відтак проєктні команди та проєктні системи управління є більш продуктивними та ефективними. Проєктний менеджмент визначає динамічні та статичні проєкти. Динамічні проєкти спрямовані на постійне і неперервне вдосконалення процесів та їх адаптацію до потреб зовнішнього середовища, а статичні проєкти спрямовані на окупність інвестицій у короткостроковому та довгострокових періодах.
Необхідне переформатування системи управління компаніями від вертикального управління з розподілом на центри доходів та центри витрат до проєктного управління, яке формується на основі лише центрів доходів, а працівники центрів витрат включаються у проєкти у якості виконавчих працівників.
Ключові стратегічні напрями розвитку бізнесу в умовах війни
Цифровізація та автоматизація процесів
Перехід на цифрові платформи (ERP, CRM, BI-аналітика, хмарні сервіси) дозволяє підприємствам скоротити витрати, забезпечити віддалене управління й зменшити ризики людського фактору.СЕО повинні зосередитися на формуванні data-driven культури, де рішення базуються на аналітиці даних, а не на інтуїції.
Інвестиції в людський капітал
Кадровий дефіцит вимагає переосмислення HR-стратегії: навчання, ре- і апскілінг, гнучкі графіки, психологічна підтримка персоналу.Керівники мають формувати корпоративну культуру довіри, етичного лідерства та спільної мети — саме це утримує людей у кризових умовах.
Локалізація виробництва і постачання
Підприємства повинні мінімізувати залежність від зовнішніх ризиків і формувати локальні виробничі кластери, орієнтовані на внутрішній ринок і суміжні країни ЄС.Це не лише знижує ризики, а й підвищує гнучкість у відповідь на зміни попиту.
Фінансова стійкість та диверсифікація джерел доходів
СЕО варто переорієнтовувати компанії з короткострокових прибутків на довгострокове фінансове планування, диверсифікацію клієнтських сегментів і валютних надходжень.Важливо активно використовувати грантові програми, пільгові кредити ЄБРР, USAID, Horizon Europe, які спрямовані на підтримку українського бізнесу.
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ)
Війна змінила суспільну роль бізнесу: компанії стають партнерами держави у забезпеченні стійкості суспільства.Інвестиції у волонтерські програми, підтримку ветеранів, допомогу громадам формують репутаційний капітал, який стає не менш важливим, ніж фінансовий.
Інноваційність і партнерства з наукою
Інновації стають не привілеєм ІТ-сектору, а необхідною умовою виживання для всіх галузей.СЕО повинні розвивати співпрацю з університетами, науковими центрами, стартапами, інтегруючи R&D у свої бізнес-моделі.
На що СЕО мають звертати увагу в першу чергу
Антикризова стратегія. Необхідно створювати сценарії розвитку подій (best / realistic / worst case) і мати план оперативного реагування на ризики.
Лідерство через довіру. У часи невизначеності працівники потребують прозорості, стабільності й упевненості у керівникові.
Психологічна стійкість топ-менеджменту. Від емоційного стану керівника залежить стабільність усієї організації.
Розвиток управлінського інтелекту. СЕО повинні підвищувати свій інтелектуальний капітал: стратегічне мислення, системне бачення, креативність, навички антикризового менеджменту.
Комунікаційна відкритість. В умовах війни бізнес має не лише працювати, а й комунікувати — із працівниками, суспільством, партнерами та міжнародними донорами.
Етичне лідерство. Репутація компанії формується не рекламою, а поведінкою керівництва. Відкритість, чесність і соціальна відповідальність стають найкращими маркетинговими інструментами.
Війна в Україні не лише загострила вразливості бізнесу, а й відкрила шлях до глибокої трансформації. Підприємства, що змогли швидко переорієнтуватися, впровадити цифрові рішення, розвивати людський капітал і діяти етично, уже сьогодні стають флагманами економічного відновлення.
Для СЕО ключовим завданням є побудова стійких організацій, здатних не лише вижити, а й створювати нову цінність у післявоєнній Україні. Саме поєднання інтелектуального лідерства, соціальної відповідальності та стратегічної гнучкості визначатиме, хто стане рушійною силою української економіки завтра.




Коментарі